Наші пропозиції по КІК
    Як за допомогою так званого Закону про КІК оптимізувати податки? Відповідно до Закону, при ліквідації КІК, що була зареєстрована до 23 травня 2020 р. отримані доходи не оподатковуються. Ви купуєте у нас готову компанію в Англії, що зареєстрована не пізніше квітня 2020 р., ми відкриємо для цієї Вашої компанії рахунок в Sterling Payment Services. На нього Ви зможете перевести кошті, по яких Ви плануєте оптимізувати оподаткування. Не пізніше 31.12.2021 р. ми почнемо процедуру ліквідації Вашої англійської компанії, у ході якої кошти з рахунків у Sterling Payment Services будуть перераховані на Ваші особисті рахунки, при цьому таки кошти не оподатковуються ПДФО (18 %).
Що з цього приводу говорить українське законодавство?
Контрольовані іноземні компанії: чого чекати українському бізнесу?
     22 травня 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 466-IX, який багато в чому імплементує норми плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) до Податкового кодексу України. Закон вводить правила контрольованих іноземних компаній («КІК»), які суттєво змінюють правила гри для українських фізичних і юридичних осіб, що володіють структурами за кордоном. Правила КІК вступили в силу з 1 січня 2021 року.
У чому суть правил КІК?
     Суть правил КІК полягає в тому, що держава може оподатковувати прибуток іноземних компаній, які контролюються її податковими резидентами. Зокрема, якщо фізичні та/або юридичні особи - податкові резиденти України, юридично або фактично контролюють іноземні компанії, за певних умов, вони можуть бути зобов'язані сплатити податки з прибутку таких іноземних компаній в Україні. Правила КІК спрямовані на протидію переміщенню прибутку в низькоподаткові юрисдикції, з фактичною відстрочкою або не сплатою податків контролюючою особою.
На кого поширюються правила КІК?
     Правила КІК поширюються на фізичних і юридичних осіб - податкових резидентів України, які контролюють КІК («Контролюючі особи»). Якщо фізична особа постійно проживає в Україні і його центр життєвих інтересів (сім'я, бізнес, діти і т.і.) знаходиться в Україні, найімовірніше така особа буде визнаватися податковим резидентом України. Визначення резидентності української юридичної особи має здійснюватися з урахуванням нових правил визначення місця ефективного управління, передбачених в п. 133.1.5. ПКУ. Контролююча особа може здійснювати як юридичний, так і фактичний контроль над КІК. Юридичний контроль передбачає, що Контролююча особа:
• самостійно володіє часткою в КІК більш ніж 50 %, або
• самостійно володіє часткою в КІК в 2021-2022 роках - більш ніж 25 %, а починаючи з 2023 року - більш ніж 10 %, за умови, що сукупно з іншими податковими резидентами України володіє більше 50 %.
    Важливо, що якщо особа володіє або контролює частку в розмірі 25 % і більше в КІК спільно з іншими особами (навіть міноритаріями), але ніхто з них не визнає себе Контролюючою особою на всю частку, вважається, що всі такі особи визнаються Контролюючими особами в рівних частках, навіть якщо частка кожного не досягає 25 %. Це правила передбачено для того, щоб держава могла оподаткувати всю частку в КІК, яка припадає на українських резидентів. Фактичний контроль передбачає, зокрема, що Контролююча особа самостійно або з іншими податковими резидентами України - пов'язаними особами дає обов'язкові до виконання вказівки органам управління КІК, або управляє банківським рахунком КІК (в т.ч., має можливість його блокувати), або має довіреність від КІК на 1 рік на здійснення істотних угод, або при відкритті рахунку Контролююча особа вказується як бенефіціар. Закон передбачає цікаве правило розмежування контролю між українською фізичною особою і підконтрольній йому юридичною особою, через яку така фізична особа прямо чи опосередковано володіє КІК. В такому випадку фізична особа не буде визнаватися Контролюючою особою, за умови, що така юридична особа визнається Контролюючою особою КІК. Яким чином це правило буде реалізовано, покаже практика.
    Контролюючою особою не визнається фізична особа, яка виконує посадові обов'язки директора або іншої посадової особи КІК, а також фахівці в сфері права, аудиту, бухгалтерського обліку, які діють на користь і від імені такого КІК, дотримуючись професійних стандартів.
Що визнається КІК?
    КІК може визнаватися будь-яка юридична особа, зареєстрована за кордоном (не обов'язково офшор), і яка знаходиться під контролем Контролюючої особи. При цьому до юридичних осіб можуть прирівнюватися будь-які корпоративні установи/організації без статусу юридичної особи (партнерства, трасти, фонди і т.і., а також нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена в перелік Кабміну). Законом передбачені певні умови, коли засновник трасту не вважатиметься Контролюючою особою.
Які податки зобов'язана заплатити Контролююча особа?
• 5 % ПДФО + 1,5 % військовий збір. Застосовується, якщо фізична особа отримує виключно дивіденди від української компанії через ланцюжок підконтрольних осіб;
• 9 % ПДФО + 1,5 % військовий збір. Застосовується до прибутку КІК, яка розподіляється фізичній особі у вигляді дивідендів до подачі фізичною особою звітності про КІК або після подачі звітності про КІК, але не пізніше закінчення другого календарного року, наступного за звітним (наприклад, пізніше 31 грудня 2023 року якщо звітним періодом є 2021 рік);
• 18 % ПДФО + 1,5 % військовий збір. Застосовується до нерозподіленого прибутку КІК або іншого прибутку, отриманого від КІК, крім дивідендів (наприклад, відсотки, роялті);
• 18 % податок на прибуток. Застосуються, якщо контролюючим особою є юридична особа - податковий резидент України.
Як розраховується прибуток КІК?
    Об'єктом оподаткування ПДФО/військовим збором або податком на прибуток Контролюючої особи є частина прибутку до оподаткування КІК згідно даних неконсолідованої фінансової звітності за звітний календарний рік, скоригованої на передбачені ПКУ різниці, пропорційна частки, якою володіє або контролює така Контролююча особа. Такий скоригований прибуток розраховується за правилами бухгалтерського обліку, які передбачені у відповідній юрисдикції, де КІК є податковим резидентом і відповідно до термінів підготовки звітності такої юрисдикції. Зокрема, при розрахунку оподатковуваного прибутку КІК необхідно враховувати наступні різниці, які передбачені ПКУ:
• доходи і витрати КІК за операціями з нерезидентами - пов'язаними особами, які зареєстровані в низькоподатковому переліку Кабміну (наприклад, Кіпр, БВО, ОАЕ та інші), або з нерезидентами, які мають організаційно-правову форму, яка включена до переліку Кабміну (наприклад, британські LP або LLP), визначаються з урахуванням правил ТЦО;
• відсотки можуть бути віднесені до складу витрат у розмірі, що не перевищує 30 % EBITDA КІК в періоді, в якому здійснюється нарахування відсотків;
• витрати КІК від уцінки необоротних активів (основних фондів і нематеріальних активів) визнаються тільки в момент реалізації (відчуження) таких необоротних активів або в разі проведення дооцінки таких необоротних активів в межах суми проведеної дооцінки;
• не враховуються витрати на формування резервів сумнівних боргів, іншої дебіторської заборгованості, а також доходи від розформування таких резервів;
• якщо КІК володіє часткою в іншій іноземній юридичній особі, яка визнається КІК для тієї ж Контролюючої особи, скоригований прибуток першої КІК зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі в інший КІК і на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, які виплачуються або підлягають виплаті на користь першої КІК від другої КІК, часткою в якій перша КІК володіє.
    Зазначені різниці при розрахунку прибутку КІК будуть застосовуватися до звітних періодів, які починаються після 1 січня 2022 року, тобто фактично не застосовується до першого звітного періоду КІК (2021 рік). Однак, вже з 1 січня 2021 року застосовуються наступні правила, спрямовані на уникнення подвійного оподаткування КІК і Контролюючої особи:
• Скоригований прибуток КІК, який було включено в об'єкт оподаткування однієї Контролюючої особи, не може бути включений до об'єкту оподаткування інших Контролюючих осіб.
• У разі, якщо КІК прямо або опосередковано володіє частками в юридичних особах, зареєстрованих в Україні, скоригований прибуток такої КІК зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі таких юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, і на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, які виплачуються або підлягають виплаті на користь такої КІК від юридичних осіб, зареєстрованих в Україні.
Що потрібно робити, якщо у тебе КІК?
    Разом з декларацією про майновий стан і доходи фізичних осіб або з декларацією з податку на прибуток юридичних осіб Контролюючі особи повинні будуть подавати звіт про КІК, в якому вказувати відповідну інформацію, передбачену ПКУ. Серед іншого, в звіті необхідно буде вказати структуру власності, розмір прибутку КІК, кількість співробітників, перелік всіх операцій між КІК і пов'язаними особами-контрагентами, а також між КІК і компаніями з «низькоподаткових» юрисдикцій, згідно відповідних переліків Кабміну, розрахунок суми податку. До звіту про КІК потрібно буде докласти належним чином завірену фінансову звітність КІК, складену за правилами бухгалтерського обліку, які застосовуються у відповідній юрисдикції, де КІК є податковим резидентом. Навіть якщо за правилами такої юрисдикції не передбачено обов'язку готувати фінансову звітність, Контролюючий особі необхідно буде забезпечити таку підготовку для податкових цілей в Україні.
    Якщо граничні терміни підготовки фінансової звітності в юрисдикції КІК закінчуються пізніше граничного терміну для подання декларації Контролюючою особою, такі копії фінансової звітності КІК подаються з відповідними деклараціями Контролюючої особи за наступний звітний (податковий) період. Якщо у податкових органів будуть сумніви щодо достовірності та повноти документів по КІК, вони можуть вимагати надання аудиторського висновку. Це говорить про те, що займатися питанням КІК потрібно завчасно до подання звітності, тому що відновлення бухгалтерського обліку КІК, якщо він не вівся, може зайняти певний час і складності. Також, Контролююча особа зобов'язана подавати повідомлення про придбання частки в КІК/фактичного контролю над КІК, відчуження частки КІК/втрати фактичного контролю над КІК.
Яким чином податкові органи можуть дізнатися про КІК?
• Банк або інша фінансова установа можуть дізнатися про те, що фізична/юридична особа - резидент України володіє часткою в КІК, в результаті проведення процедур з ідентифікації/верифікації клієнтів. В такому випадку банк/фінансова установа зобов'язані повідомити про виявлений факт Міністерству фінансів України.
• Державний реєстратор може дізнатися про те, що фізична/юридична особа - резидент України володіє часткою в КІК, в результаті отримання інформації про кінцевого бенефіціара, в тому числі про структуру власності. У такому випадку державний реєстратор/Міністерство юстиції України зобов'язані повідомити про виявлений факт Міністерству фінансів України.
• Податкові органи можуть отримати інформацію про КІК за запитом від іноземних податкових органів, якщо у податкових органів України будуть факти, що вказують на наявність необхідної інформації у відповідній країні.
• Податкові органи України можуть запросити глобальну документацію ТЦО (майстер-файл), яка включає опис структури групи, у юридичної особи - резидента України, яка входить до міжнародної групи компаній, якщо консолідований дохід такої міжнародної групи компаній перевищує 50 млн євро.
• Після приєднання України до автоматичного обміну інформацією за єдиним стандартом ОЕСР (CRS), податкові органи України зможуть отримати інформацію про банківські рахунки іноземних юридичних осіб, контроль над якими здійснюють фізичні/юридичні особи - резиденти України, в тому числі інформацію про таких контролюючих осіб (ПІБ, дата народження, адреса проживання, податковий номер і т.і.). Планується, що Україна приєднається до CRS у 2022 році.
Які штрафи передбачені за недотримання правил КІК?
    Контролюючі особи зобов'язані подавати звіт про КІК, а також повідомляти податковим органам України про кожен випадок безпосереднього/опосередкованого придбання частки в КІК/встановлення фактичного контролю над КІК, а також відчуження частки в КІК/припинення здійснення фактичного контролю над КІК. У випадки невиконання зазначених вимог застосовуються такі штрафи:
• 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (приблизно 210 тис. грн) за неподання звіту про КІК;
• 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн) за кожен день прострочення подання звіту про КІК, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (приблизно 105 тис. грн);
• 3 % суми доходу КІК або 25 % скоригованого прибутку КІК, але не більше, ніж 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (приблизно 2,1 млн грн) за нерозкриття інформації про існуючі КІК або часткове розкриття інформації про КІК;
• 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (приблизно 631 тис. грн) за кожен факт неповідомлення податковим органам України про придбання частки в КІК/встановлення фактичного контролю над КІК, а також відчуження частки в КІК/припинення здійснення фактичного контролю над КІК у встановлені терміни;
• 3 % від суми доходу КІК, але не більш як 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (приблизно 2,1 млн грн) за неподання/подання не в повному обсязі ТЦО документації, копії первинної документації за запитом податкових органів України.
    Штрафні санкції та пеня за порушення правил КІК при визначенні та розрахунку прибутку КІК не застосовуються за результатами 2021-2022 звітних (податкових) періодів. Адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов'язані із застосуванням правил КІК, не застосовується до платників податків та/або їх посадових осіб за результатами 2021-2022 звітних (податкових) періодів.
Важливо! Оплата штрафних санкцій не передбачає звільнення платника податків України від зобов'язання подати звітність по КІК.
    Якщо ви не подали звітність протягом 30 днів після крайньої дати оплати штрафу, отримаєте нові санкції - 5 прожиткових мінімумів (11 090 грн або приблизно 400 USD) за кожен день прострочення.
Які винятки з правил КІК?
    Законом передбачені деякі винятки, коли прибуток КІК буде звільнений від оподаткування в Україні, однак, декларувати наявність КІК доведеться, зокрема:
• Якщо між Україною і юрисдикцією, податковим резидентом якої є КІК, підписана Конвенція про уникнення подвійного оподаткування («Конвенція») або про обмін інформацією, а також якщо виконується одна з наступних умов:
    o КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, яка становить 13 і більше відсотків. Ефективна ставка розраховується шляхом ділення суми витрат по сплаті податку на прибуток (тобто фактично сплачених податків) на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності на відповідний календарний рік і помножене на 100 %.
    o Частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 % загальної суми доходів КІК. Якщо частка пасивних доходів КІК становить понад 50 %, для цілей ПКУ доходи вважаються активними, якщо КІК:
§ фактично виконує істотні функції, несе ризики і використовує активи в операціях, які призводять до отримання відповідних активних доходів;
§ має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні засоби у власності або користуванні, достатній власний капітал і т.і.).
    Це означає, якщо у Контролюючої особи є торгова компанія в юрисдикції, з якою в України є Конвенція, наприклад, на Мальті, таку компанію необхідно буде декларувати як КІК, однак, прибуток такої КІК не підлягатиме оподаткуванню в Україні. При цьому, цей виняток буде застосовуватися навіть якщо у такої торгової компанії немає істотного рівня економічної присутності, т.зв. "Economic substance". Також, якщо в української Контролюючої особи є, наприклад, іноземна фінансова, IP або холдингова компанія, у якій частка пасивних доходів (відсотки, дивіденди, роялті) перевищує 50 %, однак, у такий КІК є достатній рівень економічної присутності, прибуток такої КІК також буде підпадати під звільнення. Критерій достатності та пропорційності економічної присутності масштабу бізнесу КІК є суб'єктивним і буде визначатися в кожному конкретному випадку з урахуванням специфіки конкретного бізнесу. Однак, з огляду на суб'єктивність питання, на практиці, у податкових органів буде широке поле для заперечування того чи іншого рівня економічної присутності КІК у відповідній юрисдикції, що завжди буде припускати наявність ризику відмови в праві на застосування звільнення.
    Також, Законом передбачені такі винятки, коли прибуток КІК буде звільнений від оподаткування в Україні:
1. Якщо сукупний дохід всіх КІК не перевищує 2 мільйони євро за даними фінансової звітності на кінець звітного періоду.
2. КІК є публічною компанією, акції якої торгуються на визнаної біржі згідно з постановою Кабміну.
3. Якщо КІК є благодійною організацією згідно із законодавством відповідної іноземної юрисдикції і не розподіляє доходи на користь її засновників.
Як складати звіт по КІК в Україні?
    Звітний період для подачі документів по прибутку/збитків офшору - календарний рік. Звітність подається з декларацією про майно (до 01.05) і податковою декларацією (до 01.03) за допомогою електронної форми. До основних документів обов'язково додається фінансова звітність вашого офшору (копія), яка є підтвердженням рівня отриманого прибутку. В звіті, що подається, необхідно обов'язково вказати:
• повне найменування, юридичну адресу, юридичну форму КІК, податковий номер та реєстраційний номер;
• розмір участі (частки) в статутному фонді підприємства;
• структуру капіталу;
• дані про розмір доходу від продажу послуг/товарів;
• відомості про доходи від господарської діяльності до моменту оподаткування;
• розрахунок свого доходу;
• на яких підставах офшор звільняється від податку (якщо є);
• розмір дивідендного доходу КІК від українських резидентів (якщо є);
• суму, фактично сплачену українському підприємству або фізичній особі в Україні;
• операції з іноземними підприємствами, заснованими в юрисдикціях з переліку офшорних зон КМУ;
• кількість працівників КІК;
• суму дивідендів, які направило постійне представництво зарубіжної компанії в українській юрисдикції.
    У ситуаціях, коли ви не маєте можливості надати копію фінансової звітності іноземного підприємства, заповнюється спрощена форма з повними даними про саму офшорну компанію, розмір участі і структуру володіння капіталом. Податківці мають право направити запит додаткової інформації, якщо мають в своєму розпорядженні відомості, що ви є контролюючою КІК особою, але не подали відомості належним чином. Якщо такий запит отримано, у вас є 2 місяці на підготовку і надання запитаних даних, до яких додаються офіційні документи (завірені копії).
Безподаткова ліквідація КІК
  У питанні безподаткової ліквідації по іноземним юридичним особам також відбулися зміни. Тепер доходи, отримані податковим резидентом, що належать до категорії:
• акціонер;
• засновник;
• контролер
включатися до загального оподатковуваного доходу в момент ліквідації не будуть. Також, згідно зі змінами, така юрособа має бути зареєстровано не пізніше 23.05.2020. Додатково до цієї вимоги буде застосовуватися ще ряд таких умов, як:
• ліквідація зарубіжної компанії повинна бути розпочата не раніше 01.01.2020, а завершена до 31.12.2021 включно;
• податковий резидент зобов'язаний подати до податкового органу клопотання про звільнення від будь-яких зобов'язань зі сплати податків з отриманих доходів;
• надати документи, що підтверджують отримання майна, із зазначенням його вартості відповідно до фінансової звітності.
    Загальний оподатковуваний річний дохід не буде включати дохід, отриманий від ліквідації КІК. Дохід, отриманий бенефіціарним власником від номінального утримувача також не включатиметься до оподатковуваного доходу. Безподаткова ліквідація діє вже з 01.01.2021.
    Однак, і тут є один дуже важливий нюанс - до отриманого доходу при ліквідації КІК буде застосований військовий збір. Важливо відзначити, що варіант безподаткової ліквідації підійде для тих осіб, хто з самого початку правильно зареєстрував таку юридичну особу і здатний підтвердити легальність походження капіталів. А ось при настанні валютної відповідальності або порушення банківського законодавства безподаткова ліквідація КІК не врятує.
Платити чи не платити військовий збір з доходу від ліквідації КІК - ось в чому питання!
    Якщо зі сплатою ПДФО в розмірі 18 % все зрозуміло, його платити не треба при ліквідації КІК, то з військовим збором в 1,5 % ситуація неоднозначна. Справа в тому, що податкові консультанти трактують Закон по-різному. Одні схиляються до того, що платити військовий збір з доходу, отриманого від ліквідації КІК, не потрібно, оскільки такий дохід не входить до сукупного оподатковуваного доходу, на який нараховується військовий збір. Інші ж фахівці стверджують, що Закон прямо не звільняє податкового резидента від сплати податку від отриманого доходу при ліквідації КІК. Однак, якщо враховувати фіскальну політику податкової інспекції, швидше за все військовий збір буде нарахований і його доведеться сплатити.
ВИСНОВКИ
    Так як правила КІК вже діють, українським власникам бізнесу необхідно задуматися про те, яким чином це вплине на їх іноземні структури, а також про необхідність їх перегляду. Ігнорування цих правил призведе до масових штрафів і донарахувань, які можуть бути суттєвими. Зокрема, власники торгових компаній можуть розглянути можливість застосувати виключення з правил КІК по тесту «активних доходів». Власники холдингових, IP, фінансових компаній можуть розглянути варіанти створення істотного рівня економічної присутності на рівні КІК, або варіант об'єднання «пасивних» КІК з «активними» КІК для можливості застосування звільнення. Також, для тих бізнесів, кому не критичним є присутність за кордоном, можуть і зовсім відмовитися від іноземних структур і створити холдинг або іншу по функціоналу компанію в Україні з використанням особливостей українського податкового законодавства. Деякі бізнеси можуть розглянути можливість визнання іноземних компаній податковими резидентами України (т.зв. внутрішній офшор). Зміна податкової резидентності також може бути хорошим варіантом для деяких українських власників, модель бізнесу яких передбачає можливість керування українським бізнесом з-за кордону.
    До речі, з досвіду Російської Федерації 1/3 заможних росіян змінила податкове резидентство після вступу в силу закону по КІК в Росії. Також, застосування правил, спрямованих на уникнення подвійного оподаткування КІК і Контролюючої особи, може мати хороший податковий ефект для певних структур. Використання трастів в структуруванні при правильному плануванні і комісій із соціального страхування може дозволити з певним ступенем ризику забезпечити захист від розкриття структури і застосування правил КІК.
Наскільки легко вийти з податкового резидентства України?
    Податковий Кодекс України містить ряд важливих ознак, які дозволяють визначити, чи є особа податковим резидентом України, чи ні. Тому з законодавчої точки зору, процедура виходу з податкового резидентства Україна досить складна. Ознаки, які дозволяють визначити статус податкового резидента, включають в себе:
• центр ділових інтересів (місце проживання фізособи, його сім'ї, ведення та реєстрації компанії);
• знаходження фізособи в Україні протягом 183 календарних днів;
• наявність постійного і додаткового місця проживання в Україні/іншої держави.
    У разі, якщо податковий орган не в змозі визначити податковий статус у такої особи з перерахованих вище ознаками, тоді застосовується метод наявності українського громадянства у такої особи. Але незважаючи на всю складність отримання офіційного документа від податкового органу про вихід фізичної особи з податкового резидентства України, законний метод зміни податкового резидентства існує. Для цього кінцеві бенефіціарні власники КІК отримують ВНЖ або економічне громадянство і повністю переводять роботу такої іноземної компанії за кордон в новий центр життєвих інтересів.
Порівняння української версії закону з Росією і Казахстаном
    В контексті порівняння законодавства про КІК з нашими сусідами можемо навести наступні цікаві особливості і приклади:
    КІК в Росії. З 2015 р. введено обов'язок звітувати про прибуток КІК і оплачувати з них податки, що стало одним з ключових заходів сучасної деофшоризації в РФ. Цікаво те, що штраф в РФ за неповідомлення про наявність КІК набагато нижче: 100 000 карбованців (за кожен КІК), що становить приблизно 1300 $. Також цікавим є те, що для звільнення від сплати податку з КІК в РФ частка «пасивних» доходів - дивіденди, відсотки, роялті - повинна бути не більше 20 %. В Україні цей показник повинен складати не більше 50%.
    КІК в Казахстані. З 1 січня 2018 року в Казахстані було введено нові правила щодо оподаткування прибутку, який було отримано платниками податків Казахстану в низькоподаткових юрисдикціях. Їх введення було здійснено в рамках впровадження в Казахстані окремих ініціатив, розроблених ОЕСР в рамках проекту BEPS. Особливостями КІК в Казахстані є наступне:
1. Це неймовірно, але в Казахстані чомусь активна діяльність компанії НЕ є причиною для звільнення від оподаткування (як в Україні і РФ, наприклад). З цього приводу ведуться дуже затяті дискусії в бізнес-колах і все сподіватися на те, що це питання буде рано чи пізно вирішене.
2. У Казахстані потрібно обов'язково подавати аудировану фінансову звітність по КІК.
    Як бачите, законодавство по КІК в кожній країні має свої особливості. Ми впевнені, що українське законодавство ще зазнаватиме змін, які ми плануємо відслідковувати і доповнювати даний матеріал.